- самогубець
- —————————————————————————————самогу́бецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
самогубець
Смотреть что такое "самогубець" в других словарях:
самогубець — бця, ч. Той, хто сам себе позбавив життя. || перен. Той, хто зважується на ризиковану дію, на відчайдушний вчинок і т. ін., що може закінчитися його власною загибеллю … Український тлумачний словник
самогубець — (той, хто сам позбавив себе життя), самогубця, самовбивець, самовбивця … Словник синонімів української мови
самовбивець — вця, ч. Те саме, що самогубець … Український тлумачний словник
самовбивця — і, ч. і ж. Те саме, що самогубець … Український тлумачний словник
самогубця — і, ч. і ж. Те саме, що самогубець … Український тлумачний словник
самостратник — а, ч., рідко. Те саме, що самогубець … Український тлумачний словник
